Сучасний підхід у лікуванні посттравматичних ерозій рогівки

Актуальність. Проникаючі поранення очей посідають одне з перших місць у структурі інвалідності від хвороб ока. Поранення переднього відрізка ока становлять 75–96,2 % від загальної кількості проникаючих пошкоджень очного яблука, а поранення рогівки – 55–65 % від загальної кількості пошкоджень очей (Р. Гундорова, 2009). Травми рогівки зазвичай супроводжуються вираженим больовим синдромом: в епітелії товщиною 50 мкм є велика кількість немієлінізованих нервових закінчень. Якщо пошкоджуються більш глибокі шари рогівки, то формуються рубці (які зменшують прозорість шляхом поглинання чи розсіювання світла, призводять до формування ореолу, пошкоджують унікальну оптичну поверхню, спричинюючи гіперметропічний астигматизм). У пошкодженій рогівці виникає дисфункція ендотеліального насоса, що призводить до її набряку. Офтальмолог повинен проводити лікування пошкодженої рогівки так, щоб звести до мінімуму небажані наслідки як самої травми, так і лікування.

Постійний розвиток фармацевтичної індустрії зумовлює появу нових підходів і розширює можливості в лікуванні посттравматичних ерозій рогівки. На сьогодні лікування поранень рогівки здійснюється на високому рівні із застосуванням малоінвазивних технологій та найсучасніших медикаментозних препаратів, що забезпечує доволі швидку реабілітацію пацієнтів. 

 

Автори:

Горохівська О. Т., Гулько І. П., Жупан Б. Б.

 

 

 

 

Мета – підвищити ефективність лікування посттравматичних ерозій рогівки, доповнюючи терапію препаратом EYE-t Ektoin Pro 2 %.

Матеріали і методи. Ми пролікували 80 хворих з посттравматичними ерозіями рогівки (80 очей) віком 24–70 років. Хворим проведено мікрохірургічну обробку поранень рогівки в перші 4–7 годин. Офтальмологічне обстеження передбачало загальноприйняті методики, а також використання УЗ-сканування, мікробіологічне дослідження. Проводилося рентгенологічне дослідження орбіт за Балтіним на наявність внутрішньоочних сторонніх тіл. Під час обстеження внутрішньоочних сторонніх тіл не виявлено. Застосування флюоресцеїну натрію допомагало виявити площу пошкодження епітелію. На 70 очах (87,5 %) було видалено стороннє тіло із глибоких шарів рогівки під місцевою крапельною анестезією за допомогою пінцета з тонкими браншами, голкою 25 Ga чи списоподібним ножем. У 60 пацієнтів (75 %) ржаве кільце окалин, яке утворювалося за кілька годин перебування залізного стороннього тіла в шарах рогівки, ми ретельно видаляли, використовуючи гостру голку. У 8 пацієнтів (10 %) виявлено тільки посттравматичну ерозію рогівки без стороннього тіла.

Пацієнти були розподілені на 2 групи. До першої групи (контрольної) увійшли 30 пацієнтів (30 очей), яким проводилась традиційна антибіотико-протизапальна терапія згідно із затвердженими протоколами лікування. До другої групи увійшли 50 пацієнтів (50 очей), яким, окрім стандартного антибактеріального лікування, було призначено інстиляцію препарату EYE-t Ektoin Pro 2 %.

Термін спостереження за пацієнтами становив у середньому 14 днів з моменту пошкодження рогівки. Проводився щоденний огляд до повного загоєння епітеліального дефекту. До переліку післяопераційних обстежень входили: візометрія, біомікроскопія (оцінювалась площа деепітелізації пошкодженої рогівки), проба з флюоресцеїном для вимірювання розміру ураженої ділянки в динаміці, огляд очного дна.

Результати. Травми виникали в побутових умовах унаслідок удару тонкого та гострого предмета (голки, дроту, стебла рослин, будівельних матеріалів, власного нігтя, аркуша паперу). Глибина і площа пошкодження рогівки впливали на клінічну картину. Через 5–10 годин після травми по ходу ранового каналу спостерігався ексудат, який чітко візуалізувався під час біомікроскопії. При мікробіологічному дослідженні кон’юнктиви у 3 хворих був висіяний епідермальний стафілокок. У 12 випадках, враховуючи розмір рани і наявність фільтрації, ми використовували м’які контактні лінзи.

Ми встановили, що у пацієнтів І групи повна епітелізація дефекту (оцінюючи пробу з флюоресцеїном) пошкодженої рогівки відбувалася в середньому через 5,2 дня. У ІІ групі цей стан наставав у середньому через 72 години (3 дні). Завдяки доповненню протизапальної терапії в ІІ групі ектоїном значно зменшився корнеальний синдром. Пацієнти менше скаржилися на дискомфорт, біль, сльозотечу, світлобоязнь та відчуття стороннього тіла під час терапії.

Ми надаємо перевагу призначенню EYE-t Ektoin Pro 2 % в одноразових стрип-упаковках по 1 краплі 4 рази в день. Ectoin Hydro Complex захищає клітини від зневоднення шляхом акумулювання води. Молекули води більш ефективно зв’язуються біля мембрани і формують стабілізувальний захисний комплекс. Що вища концентрація ектоїну, то більший захисний ефект відносно пошкодження мембрани. Ектоїн – низькомолекулярна речовина, що дає змогу знизити набряк епітелію і сприяє приляганню епітелію до боуменової мембрани. При ерозії епітеліальне покриття базальної мембрани частково чи повністю втрачалось. Загоєння деепітелізованої ділянки відбувалося за рахунок міграції клітин епітелію з периферії та проліферації їх на деепітелізованій базальній мембрані; потім відбувалося гемодисомальне прилягання і щільне міжклітинне сполучення. У цьому процесі важливу роль відіграють також лімбальні стовбурові клітини, пошкодження яких призводить до значних ускладнень при загоюванні. Клінічні дослідження довели, що ектоїн не тільки надає біомолекулам стабілізувальну дію, а й має протизапальні властивості. Особливість ектоїну полягає у тому, що він оточує себе і білки чи клітинні мембрани шаром води (preferential exclusion), який дуже стабільний. Сам ектоїн не вступає у сполучення з протеїнами, він також не може проникати в клітини. Завдяки утворенню шару води ектоїн стабілізує клітинні мембрани і ліпіди.

Висновки. Акцент у сучасних підходах до лікування посттравматичних ерозій рогівки припадає на інтенсивну протизапальну та регенеруючу терапію. Перебіг патологічного процесу залежить від глибини та площі пошкодження рогівки і строків звернення по допомогу після отримання травми. Більшість ерозій загоюється швидко, особливо у молодих людей. У хворих із цукровим діабетом цей процес займав триваліший період. Неправильне лікування посттравматичної ерозії рогівки може призвести до погіршення зору через різні фактори: від грубого рубця до вітректомії, відкладеної на тривалий період через набряк рогівки. Перевага в протизапальному лікуванні надається призначенню мембраностабілізувального препарату EYE-t Ektoin Pro 2 % при посттравматичних ерозіях рогівки в поєднанні з антибактеріальною терапією. Очні краплі на основі ектоїну – це нова можливість у лікуванні пацієнтів з посттравматичними ерозіями рогівки, що поєднує хорошу ефективність і відсутність побічних ефектів.

 

 

 

 

Література

 

1.                 Гундорова Р. А. Травмы глаза / Р. А. Гундорова. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. – С. 43–44.

2.                 Зовнішні захворювання ока та рогівки. – Частина 8. Американська академія офтальмології. – Львів, 1998. – С. 89–110.

3.                 Клініка Віллса. Діагностика і лікування очних хвороб / За ред. Дугласа Каллома та Бенджаміна Чанга. – Львів: Медицина світу, 1999. – С. 344–350.

4.                 Arakawa T. The stabilization of proteins by osmolytes / T. Arakawa, S. N. Timasheff // Biophysical Journal. – 1985. – Vol. 47. – P. 411–414.

5.                 Barr C. Prognostic factors in corneoscleral lacerations / C. Barr // Archives of Ophthalmology. – 1983. – Vol. 101. – P. 919–924.

6.                 Dursun D. Treatment of recalcitrant recurrent corneal erosions with inhibitors of matrix metalloproteinase-9, doxycycline and corticosteroids / D. Dursun, M. C. Kim, A. Solomon, S. C. Phlugfelder // American Journal of Ophthalmology. – 2001. – Vol. 132. – P. 8–13.

7.                 Gasset A. The tensile strength of corneal wounds / A. Gasset, C. Dohlman // Archives of Ophthalmology. – 1968. Vol. 79. – P. 595–602.

8.                 Kirkpatrick J. No eye pad for corneal abrasion / J. Kirkpatrick, H. Hoh, S. Cook // Eye. – 1993. – Vol. 7. – P. 468–471.

9.                 Kuhn F. Epidemiology of serious ocular trauma: The United States Eye Injury registry / F. Kuhn, V. Mester, A. Berta // Ophtalmology. – 1998. – Vol. 95. – P. 332–343.

10.            Sonnemann U. and Sonne. Die nächste Generation der natürlichen Heuschnupfen-Produkte / U. Sonnemann and Sonne // PharmaJournal. – 2013. – Vol. 36.