Поліпшення функціонального стану поверхні ока у хворих із синдромом сухого ока за допомогою очних крапель на основі природних речовин

У статті представлено дані про застосування нового покоління очних крапель на основі природної молекули ектоїну в лікуванні синдрому сухого ока (ССО). У дослідженні взяли участь жінки клімактеричного віку, які регулярно отримували гормональні препарати для лікування клінічних проявів менопаузи, що стало причиною виникнення ССО (група І), та чоловіки з первинною відкритокутовою глаукомою і ССО на фоні систематичного використання антиглаукомних крапель із консервантом (група ІІ). Автори аналізують результати класичних методів обстеження й доводять, що завдяки тривалому застосуванню очних крапель на основі ектоїну динаміка репаративних процесів передньої поверхні ока стає більш виразною. Термін спостереження – 30 днів.

 

 

Автори:

Веселовська З. Ф. 1, Веселовська Н. М. 1, 2, Кухар Н. В. 1, 2

1 Київський медичний університет УАНМ, м. Київ, Україна

2 Київський міський офтальмологічний центр КМКЛ № 1, м. Київ, Україна

 

Актуальність. Синдром сухого ока (ССО) є багатофакторним захворюванням, яке супроводиться порушеннями структури слізної плівки, що призводить до збільшення швидкості випаровування сльози з поверхні ока та порушення рогівкового і кон’юнктивального епітелію. Оскільки у формуванні слізної плівки задіяні різні структури ока, виникнення ССО може бути пов’язане з різноманітними патологіями переднього відрізка ока [1–4]. Епідеміологічні дослідження показали, що поширення ССО у популяції віком 43–84 роки коливається в межах 13 % протягом п’ятирічного періоду. Істотний вплив на виникнення ССО мають вік, стать і наявність таких захворювань, як цукровий діабет, алергія, тривале застосування препаратів у разі хронічних захворювань ока.

Слізна плівка захищає епітелій рогівки від пересихання й запалення. У її будові вирізняють три компоненти: муциновий, водний і ліпідний. Оптимальне співвідношення усіх цих компонентів забезпечує достатню зволоженість поверхні ока та її трофіку. Сухість очної поверхні виникає у зв’язку зі зменшенням продукції сльози або підвищеним випаровуванням слізної рідини через ліпідний бар’єр. Причиною останнього може бути зміна ліпідного складу, а отже, зниження його стійкості й цілісності.

За допомогою мас-спектрометрії та ядерно-магнітного резонансу проведено низку досліджень ліпідного складу сльози у здорових людей і у хворих із ССО [3; 5–7]. Так, при ССО спостерігали зниження співвідношення полярних і нейтральних ліпідів, зростання кількості насичених компонентів і підвищення температури плавлення в продуктах секреції мейбомієвих залоз [3; 5–7].

Вважається, що однією з причин передчасного розриву слізної плівки є збільшення жорсткості її ліпідного шару внаслідок зміни складу ліпідів. Ліпідний шар містить полярні ліпіди (формують нижній підшар) і нейтральні ліпіди (утворюють верхній підшар, який контактує із зовнішнім середовищем) [9]. За допомогою мас-спектрометрії визначено хімічний склад сльози: воскові ефіри і холестеринові складні ефіри – 45 %; вільні жирні кислоти та триацилгліцериди – менше 15 % [7–9].

Залежно від порушень у тому чи тому шарі слізної плівки виокремлюють такі патогенетичні форми ССО: із підвищеним випаровуванням слізної плівки, гіповолемічну (спричинену дефіцитом водного компонента слізної плівки) і комбіновану [7; 10]. Сьогодні встановлено, що на форму ССО з порушенням ліпідного шару припадає приблизно 75 % від усіх випадків цього захворювання [2–4; 8–10].

Ліпідний шар є зовнішнім шаром слізної плівки. Його товщина в нормі становить 0,004–0,4 мкм. Він затримує випаровування водного шару, забезпечує поверхневий натяг, стабільність і чистоту слізної плівки, є бар’єром для продуктів секреції сальних залоз, створює термоізоляцію для епітелію рогівки та кон’юнктиви і гладку оптичну поверхню.

Клінічними проявами, які вказують на порушення ліпідного шару, є зменшення часу розриву слізної плівки (>10 с), відчуття печіння в очах та наявність пінистих виділень на краю повік й у слізній плівці. Об’єктивно спостерігають ознаки заднього блефариту, аномалії вивідних протоків мейбомієвих залоз, васкуляризацію і трофічні зміни краю повік.

Пошук ефективних засобів для лікування ССО не припиняється, знання про причини цього захворювання поглиблюються. І зараз на ринку медичних препаратів представлено безліч крапель, призначених для терапії ССО. Така різноманітність не тільки свідчить про масштаби проблеми, а й означає, що її остаточно не розв’язано. Нашу увагу привернув препарат на основі ектоїну EYE-t Ektoin 0,5 %.

Ектоїн – це низькомолекулярна органічна розчинна речовина, яку синтезують і секретують аеробні хемогетеротрофні та галофільні/галотолерантні бактерії у відповідь на такі несприятливі умови навколишнього середовища, як екстремальні температури, надмірна сухість і висока солоність. Ця речовина здатна збільшувати інтервал між основними ліпідними групами слізної плівки, що сприяє її стабільності [6].

Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь дві групи пацієнтів. До групи I увійшло 30 жінок клімактеричного віку з ССО, що виник унаслідок систематичного вживання гормональних препаратів. До групи II – 30 чоловіків віком 55–70 років із глаукомою та ССО на фоні регулярного застосування упродовж останніх 5 років антиглаукомних крапель.

У кожній групі виділено 3 підгрупи. У групі I:

·        1а – жінки (10 осіб; 20 очей), які застосовували препарати штучної сльози 3–4 рази на день;

·        1в – жінки (10 осіб; 20 очей), які інстилювали очні краплі EYE-t Ektoin 0,5 % 3–4 рази на день;

·        1с – контрольна підгрупа (10 жінок; 20 очей), у якій не використовували жоден із препаратів.

У групі II:

·          2а – чоловіки (10 осіб; 20 очей), які застосовували антиглаукомний препарат 2 рази на день і краплі – замінники штучної сльози 3–4 рази на день;

·          2в – чоловіки (10 осіб; 20 очей), які використовували антиглаукомний препарат 2 рази на день і очні краплі EYE-t Ektoin 0,5 % 3–4 рази на день;

·          2с – чоловіки (10 осіб; 20 очей), які закапували лише антиглаукомний препарат 2 рази на день.

Спостереження тривало 30 днів.

Офтальмологічне обстеження охоплювало визначення гостроти зору з максимальною корекцією, біомікроскопію переднього відрізка ока, флюоресцеїновий тест, визначення часу розриву слізної плівки та сумарної сльозопродукції (тест Ширмера І), офтальмоскопію очного дна.

Результати. За допомогою біомікроскопії у 77 % пацієнтів обох груп виявлено зміни переднього відрізка ока, а саме: гіперемію та потовщення нижнього краю повік, появу пінистих виділень. Суб’єктивні скарги на відчуття стороннього тіла і дискомфорт в очах мали 87 % усіх обстежених. Показники проби Ширмера І на початку дослідження становили 4,0–10,0 мм.

Після завершення терміну спостереження у підгрупах 1в та 2в понад 67 % осіб відмічали значне поліпшення, а 33 % – практично повне зникнення почервоніння поверхні ока, відчуттів подразнення і стороннього тіла. У підгрупах, у яких застосовували очні краплі EYE-t Ektoin 0,5 %, через 30 днів сльозопродукція збільшилася в середньому на 2,5 мм, що зумовило зростання показника проби Ширмера I в межах 6,0–12,0 мм. У підгрупах, які додатково використовували лише препарати штучної сльози, сльозопродукція зросла в меншому обсязі – у межах 5,0–10,0 мм. У контрольних підгрупах означені показники не відрізнялися від вихідних даних.

Час розриву слізної плівки на початку дослідження становив 4–7 с. Після його закінчення в осіб із підгруп 1в та 2в, які інстилювали очні краплі EYE-t Ektoin 0,5 %, цей показник значно зріс і сягнув 6–11 с. У пацієнтів, які використовували препарати штучної сльози, час розриву слізної плівки збільшився меншою мірою і коливався в межах 5–10 с. У контрольних підгрупах змін не відбулося (табл. 1).

 

Таблиця 1. Порівняльний аналіз результатів дослідження у підгрупах обох груп

 

Показники

До початку дослідження

Після дослідження

І1а

І1в

І1с

І2а

І2в

І2с

І

І

І

І2а

І2в

І2с

Тест Ширмера І, мм

4,0–10,0

 

4,0–10,0

 

4,0–10,0

 

4,0–10,0

 

4,0–10,0

 

4,0–10,0

 

5,0–10,0

6,0–12,0

4,0–10,0

 

5,0–10,0

6,0–12,0

4,0–10,0

 

Час розриву слізної плівки, с

44–7

44–7

44–7

44–7

44–7

44–7

55–10

66–11

-4–7

55–10

66–11

44–7

 

 

В усіх пацієнтів, які застосовували очні краплі EYE-t Ektoin 0,5 %, відмічено повну епітелізацію рогівки. Ці особи свідчили про добру переносимість препарату. Скарг на появу побічних ефектів не було.

 

Висновки

Застосування очних крапель на основі природної молекули ектоїну EYE-t Ektoin 0,5 % дало змогу поліпшити стан переднього відрізка ока в осіб із синдромом сухого ока, клінічні симптоми якого розвивалися на тлі тривалого використання гормональних (менопауза у жінок) та антиглаукомних (первинна відкритокутова глаукома у чоловіків) препаратів.

Отримані результати засвідчують, що очні краплі на основі природної молекули ектоїну доцільно застосовувати для підвищення ефективності комплексного лікування ССО в осіб із тривалим хронічним перебігом.

 

Література

1.                 Бржеский В. В., Сомов Е. Е. Роговично-конъюнктивальный ксероз (клиника, диагностика, лечение). – СПб., 2003. – 119 с.

2.                 Веселовская З. Ф., Веселовская Н. Н. Новые подходы в фармакотерапии аллергических заболеваний глаз // Офтальмология. – 2015. – № 1. – С. 18–27.

3.                 Дрожжина Г. И., Тройченко Л. Ф. Новые возможности замещения липидного слоя слезной пленки // Офтальмологический журнал. – 2015. – № 3. – С. 13–17.

4.                 Егоров Е. А., Басинский С. Н. Клинические лекции по oфтальмологии. – М., 2007. – 288 с.

5.                 Забегайло А. О., Полунин Г. С., Полунина Е. Г., Каспарова Е. А. Современные представления о блефароконъюнктивальной форме синдрома сухого глаза // Вестник офтальмологии. – 2007. – Т. 123 (№ 2). – С. 45– 49

6.                 Gallinski E. A., Pfeiffer H. P., Truper H. G. 1,4,5,6-Tetrahydro-2-methyl-4-pyrimidinecarboxylic acid – a novel cyclic amino-acid from halophilic phototrophic bacteria of genus Ectothiohodospira // Eur. J. Biochem. – 1985. – Vol. 149. – P. 135–139.

7.                 Marube J., Nemeth J., Hoh K. The triple classification of dry eye for practical and clinical use // Eur. J. Ophthalmol. – 2005. – Vol. 15. – P. 660–667.

8.                 Rantamäki A. H., Seppänen-Laakso T., Oresic M. Human tear fluid lipidome: from composition to function // PloS One. – 2011. – Vol. 6.

9.                 Shine W. E., McCulley J. P. Keraticonjunctivitissicca associated with meibomian secretion polar lipid abnormality // Arch. Ophthalmol. Chic. – 1998. – Vol. 116. – P. 849–852.

10.            The international Dry Eye Workshop (DEWS) // The Ocular Surface. – 2007. – Vol. 5. – P. 65–90.

11.            Wollensak G., Mur E., Mayr F., Baier G. Effective methods for the investigation of human tear lipids // Chem. Phys. Lipids. – 2007. – Vol. 147. – P. 87–102.