ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ СЕЗОННИХ КОН’ЮНКТИВІТІВ

ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ СЕЗОННИХ КОН’ЮНКТИВІТІВ

 

У статті представлено результати застосування очних крапель EYE-t® Ektoin Pro 2 % у пацієнтів з алергічним кон’юнктивітом.

Ектоїн чинить цілеспрямований вплив на патогенетичні механізми, дає можливість знизити в період чергового сезонного загострення ступінь суб’єктивних скарг, пом’якшити клінічні прояви алергічного полінозного кон’юнктивіту, купірувати гостру алергічну реакцію, зменшує терміни захворювання і поліпшує якість життя пацієнтів.

 

Автори:

Д-р мед. наук, проф. Скрипник Р. Л. *, Сейдаметова Г. Р. **

* Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця

** КМКОЛ «Центр мікрохірургії ока»

 

За останні кілька десятиліть чітко простежується тенденція до зростання алергічних захворювань (АЗ), зокрема й органа зору, які є важливою проблемою сучасної офтальмології [1; 3; 5; 7].

На поширеність впливають безліч чинників: погіршення екологічної ситуації, що супроводиться зниженням імунітету, за якого відбувається трансформація імунних реакцій в алергічні; зміни кліматичних умов; забруднення довкілля, що може подовжувати терміни полінації рослин; зміни антигенної структури пилку; підвищення сенсибілізації організму; поява нових хімічних речовин і часом безконтрольне застосування їх [5].

Анатомічні особливості розташування органа зору та його будова зумовлюють високий ризик впливу різних алергенів, а також специфіку клінічних форм пошкодження повік, кон’юнктиви, судинного тракту. Найчастіше локалізацією алергічної реакції є саме кон’юнктива. Серед клінічних форм, залежно від особливостей перебігу і часу появи, розрізняють весняний, полінозний, хронічний цілорічний, атопічний, великопапілярний, лікарський кон’юнктивіти [2; 6; 7].

Один із поширених видів алергічних кон’юнктивітів – полінозний. Він має сезонний характер і спричинений пилком у період цвітіння певних рослин. У літературі можна натрапити ще на такі назви: сінна кон’юнктивальна лихоманка, пилкова алергія, сезонний алергічний кон’юнктивіт.

На думку Б. М. Пухлика, в усіх хворих на поліноз простежуються явища алергічного кон’юнктивіту, хоча ступінь вираженості симптомів може бути різний [6].

Алергічні реакції на рослинний пилок у людини вирізняються чіткою, повторюваною з року в рік сезонністю, пов’язаною з цвітінням певних рослин. В основі розвитку полінозу – алергічна реакція підвищеної чутливості першого типу.

Алергологи виокремлюють кілька періодів прояву полінозів:

·        перший (середина – кінець квітня) зумовлений цвітінням вільхи, ліщини, берези, в’яза, верби;

·        другий (початок – середина травня) спричинений цвітінням берези, тополі, сосни, ялини;

·        третій (початок червня) збігається з початком запилення злакових трав і піком цвітіння сосни та ялини;

·        четвертий (серпень–вересень) пов’язаний з цвітінням полину, лободи й інших представників родини складноцвітих.

У патогенезі полінозу вагоме місце посідають тучні клітини, які є джерелами всього спектра медіаторів запалення.

Важливу роль відіграють такі цитокіни, як фактор некрозу пухлин-ά, фактор стовбурових клітин, інтерлейкін-4 (ІЛ-4), ІЛ-5, ІЛ-6.

ІЛ-4 зумовлює переключення синтезу імуноглобулінів класу М на IgE, сприяє проліферації та диференціюванню Т-хелперів.

ІЛ-5 сприяє проліферації або диференціюванню еозинофілів, є хемоатрактантом і стимулятором для еозинофілів.

ІЛ-6 поліпшує активність Т- і В-лімфоцитів, підсилює дію інших цитокінів.

Фактор стовбурових клітин регулює зростання і дозрівання тучних клітин, підсилює IgE-залежний викид медіаторів тучними клітинами, зумовлює утворення й виділення цитокінів, є хемоатрактантом для тучних клітин.

Фактор некрозу пухлин-ά (ФНП) стимулює синтез медіаторів клітинами запалення, підвищує активність адгезинів [4].

Нині існує великий арсенал лікарських засобів, які використовують офтальмологи під час гострої фази захворювання. Особливу роль відведено місцевій терапії порівняно із загальним призначенням препаратів, адже так можна забезпечити швидкий терапевтичний ефект, зменшити загальний вплив на організм. Оскільки основою алергічної реакції є механізм дегрануляції тучних клітин (за допомогою чого вивільняється гістамін та інші медіатори запалення), для лікування алергічного кон’юнктивіту доволі ефективні препарати з мембраностабілізувальною дією, що пригнічують процес дегрануляції тучних клітин. Розроблено препарати для місцевої антиалергійної терапії, проте всі вони штучно синтезовані, містять консерванти, які також можуть бути алергенами і впливати на клінічний перебіг. Запропоновано різні схеми лікування, до комплексної терапії яких обов’язково введено топічні стероїди [3; 4; 7]. Щорічний прояв захворювання, хронічний характер, особливості клінічного перебігу в низці випадків диктують потребу тривалого використання стероїдів, що може несприятливо впливати на структури ока, на прозорість волокон кришталика і супроводиться ризиком підвищення внутрішньоочного тиску.

Особливу увагу привертає речовина ектоїн, що чинить мембраностабілізувальну і протизапальну дію. Ектоїн – похідна природної амінокислоти (1,4,5,6-тетрагідро-2-метил-4-піримідинкарбонової кислоти), яку виробляють бактерії, що живуть в екстремальних умовах навколишнього середовища. Експериментальні дослідження, проведені in vitro та in vivo, показали: молекула ектоїну має протизапальні і мембраностабілізувальні властивості, що дає підстави рекомендувати очні краплі з двовідсотковим вмістом ектоїну для лікування алергічних пошкоджень очей. Ектоїн, синтезуючись у відповідь на екстремальні умови довкілля, захищає структури клітини від зневоднення, стабілізує клітинні мембрани, знижує продукцію ІЛ і ФНП [8; 9].

 

Для клінічної практики надзвичайно важливим аспектом є пошук препаратів, які зменшували б тривалість періоду загострень, пом’якшували вираженість клінічних проявів і перебіг захворювання. Уникнути цвітіння бур’янів і злакових рослин практично нереально, тому, як правило, полінозний кон’юнктивіт починається гостро – з печіння, світлобоязні, свербежу та сльозотечі. З огляду на комбіновану дію очних крапель на основі ектоїну їх можна розглядати як перспективний засіб для місцевого застосування.

Метою нашого дослідження стало підвищення ефективності лікування пацієнтів з полінозним кон’юнктивітом.

Матеріали і методи. Під нашим наглядом перебувало 24 пацієнти із сезонним кон’юнктивітом віком від 13 до 42 років, серед них 13 чоловіків і 11 жінок. У 5 пацієнтів алергічний кон’юнктивіт супроводжувався ринітом. У 2 пацієнтів прояв АК зафіксовано в першому періоді цвітіння, у 17 пацієнтів – у другому. До контрольної групи увійшло 10 осіб, і вона була зіставна за статтю й віком з основною групою.

Для оцінювання клінічної картини в усіх пацієнтів вивчено анамнез, характер і динаміку скарг, виконано біомікроскопію.

Аналіз клінічних ознак здійснено за ступенем вираженості в момент загострення і в процесі лікування. Інтенсивність свербежу, гіперемію кон’юнктиви та її набряк оцінено за трибальною системою: 0 – немає, 1 – помірно виражена ознака, 2 – виражена, 3 – значно виражена.

Усім пацієнтам основної групи було призначено інстиляції очних крапель EYE-t® Ektoin Pro 2 % по 1 краплі тричі на день за 2 тижні до прогнозованого виникнення захворювання й упродовж усього періоду загострення одночасно з традиційною терапією алергічних кон’юнктивітів. Спостерігалася хороша переносимість названих крапель.

Пацієнти контрольної групи отримували традиційне лікування з моменту загострення.

Результати. Проведено оцінку основних симптомів загострення в період обстеження (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна оцінка симптомів загострення

Симптом

Основна група

Контрольна група

Вірогідність

Свербіж

1,9 ± 0,07

2,7 ± 0,08

(р > 0,5)

Гіперемія

1,6 ± 0,06

2,2 ± 0,08

(р < 0,5)

Набряк

1,0 ± 0,07

2,0 ± 0,1

(р < 0,5)

 

Як бачимо з таблиці 1, у пацієнтів основної групи знижувалися клінічні прояви захворювання. Свербіж і печіння зменшувалися в середньому через 2,2 дня, а повністю зникали через 5,2 дня. Гіперемія кон’юнктиви зменшувалася через 2,3 дня, а через 5,3 дня її не виявляли зовсім.

Свербіж і печіння в контрольній групі зменшувалися в середньому через 4 дні, а повністю зникали через 12,8 дня. Гіперемія кон’юнктиви знижувалася в середньому через 5,2 дня, а зникала через 11,5 дня.

Висновки. Використання очних крапель EYE-t® Ektoin Pro 2 % дає можливість знизити в період чергового сезонного загострення ступінь суб’єктивних скарг, пом’якшити клінічні прояви алергічного полінозного кон’юнктивіту, купірувати гостру алергічну реакцію, а також зменшити терміни захворювання і підвищити якість життя пацієнтів.

 

Рис. 1. Стабілізація біомолекул за допомогою ектоїну відповідно до преференційної моделі

 

Рис. 2. Стабілізація та насичення рідиною мембрани завдяки ектоїну

 

Рис. 3. Запобігання вивільненню медіаторів стресу (наприклад церамідів) ектоїном

Рис. 4. Стабілізувальний вплив ектоїну на мембрану

 

 

 

Література

1.     Бездетко П. А. Аллергический конъюнктивит: проблема медицинская и социальная / П. А. Бездетко // Здоровье Украины. – 2009. – № 13–14. – С. 57.

2.     Майчук Ю. Ф. Аллергические конъюнктивиты. Современный взгляд на клинические формы и диагностику / Ю. Ф. Майчук // Рефракционная хирургия и офтальмология. – 2010. – Т. 10. – № 2. – С. 46–49.

3.     Мачарадзе Д. Ш. Лечение аллергических конъюнктивитов / Д. Ш. Мачарадзе // Лечащий врач. – 2008. – № 4. – С. 20–22.

4.     Нагуа М. Секреты аллергологии и иммунологии / М. Нагуа, М. Э. Гершвин; пер. с англ. – М.: Бином, 2004. – С. 127–166.

5.     Пухлик Б. М. Аллергические конъюнктивиты. Актуальность проблемы для Украины / Б. М. Пухлик, Н. Г. Левченко // Офтальмологический журнал. – 2005. – № 3. – С. 50–58.

6.     Пухлик Б. М. Элементарная аллергология / Б. М. Пухлик. – Винница, 2002. – 148 с.

7.     Синдром «красного глаза»: Практическое руководство для врачей-офтальмологов / под ред. Д. Ю. Майчука. – М., 2010. – С. 74–99.

8.     Biophysical investigations of the structure and function of the tear fluid lipid layer and the effect of ectoine. Part A: Natural meibomian lipid films / M. Dwivedi, H. Backers, R. Harishandra, H. Galla // Biochimica et Biophysica Acta. – 2014. – № 10. – Р. 2708–2715.

Topical treatments based on ectoine, a novel, nondrug, extremophile-based substance, relieves allergic rhinoconjunctivitis symptoms in environmental exposure chamber model / A. Bilstein, A. Salapatec, P. Patel, G. Lentzen // Proceeding of the 30th Congress of the European Academy of Allergy and Clinical Immunology (EAACI 11), June 2011.