До проблеми лікування алергічних кон’юнктивітів

У статті висвітлено результати лікування алергічних кон’юнктивітів із використанням очних крапель, що мають мембраностабілізувальну дію та містять молекулу ектоїну. Він збільшує гідратацію поверхні, сприяє стабілізації ліпідного шару, виявляє протизапальний ефект. Здатність стабілізувати мембрану, знизити ступінь запалення робить очні краплі з ектоїном препаратом вибору для лікування алергічних кон’юнктивітів.

 

Алергічні захворювання органа зору є актуальною проблемою сучасної офтальмології. Упродовж останнього десятиліття спостерігається прогресивне зростання частоти алергічних захворювань очей. Це стосується передусім мешканців розвинутих країн – у них алергічні реакції виникають приблизно в чотири рази частіше, ніж у населення країн Африки та Азії з низькими соціальним і фінансовим рівнями розвитку. Клінічні форми очної алергії пов’язані з пошкодженням різних структур ока: алергічний блефарит, кон’юнктивіт, кератит, ірит, іридоцикліт, ретиніт, неврит зорового нерва. Крім того, орган зору може бути і місцем розвитку алергічної реакції в разі системних імунологічних розладів, а також при ринітах, бронхіальній астмі, атопічному дерматиті. За даними Р. В. Dinis (1999), поширеність алергічного ринокон’юнктивіту в країнах Скандинавії становить 7 %, Північної Америки – 16–55 %, у Франції – 31 %, Австралії – 26,7–46,7 %.

 

Автор і джерело:

Скрипник Р. Л., професор, лікар-офтальмолог вищої категорії, доктор медичних наук

Журнал «Офтальмология. Восточная Европа»

 

Особливості будови ока зумовлюють перебіг його алергічних захворювань. Так, у слізній рідині, що омиває кон’юнктиву, наявні антимікробні субстанції: лізоцим, лактоферин, усі класи імуноглобулінів. При цьому імуноглобуліни походять безпосередньо з плазматичних клітин слізних залоз. У помірній концентрації в сльозі містяться фактори комплементу.

Кон’юнктива, багата лімфоцитами і нейтрофілами, становить природний бар’єр для проникнення екзогенних субстанцій. Вона здійснює всі захисні реакції.

У нормальній кон’юнктиві, в її фолікулах, є лімфоцити, плазматичні клітини, гранулоцити. Алергени та інші подразники спричинюють набряк і гіперемію кон’юнктиви, підвищену сльозотечу, появу слизувато-в’язкого виділення. Отже, кон’юнктива може слугувати основою для розвитку різних алергічних захворювань очей.

Проведені імунофлуоресцентні дослідження строми рогівки показали, що в ній містяться всі найважливіші класи імуноглобулінів. Антигени, а в разі патології – і клітинні елементи крові можуть проникати в товщу строми з перикорнеального сплетіння. У лімбальних судинах спостерігається підвищена концентрація стовбурових клітин. Райдужка, циліарне тіло, хоріоідея також містять велику кількість тучних клітин, плазматичних клітин, лімфоцитів та імуноглобулінів класу IgG та IgM [2].

Підвищена чутливість найчастіше проявляється в запальній реакції кон’юнктиви. Так, згідно з даними Current Ocular Therapy (2000), приблизно у 15 % населення світу діагностовано алергічний кон’юнктивіт (АК). За попередніми оцінками, кількість людей в Україні, які страждають АК, становить 4 млн. Таким чином, цей вид кон’юнктивіту є важливою соціальною та медичною проблемою, оскільки призводить до тимчасової непрацездатності та зниження якості життя хворих [1].

Серед чинників, які сприяють виникненню АК, значне місце належить забрудненню довкілля, екологічним змінам, зростанню кількості нових продуктів легкої та харчової промисловості, які мають властивості алергенів, нових лікарських препаратів, а також генетичним чинникам. Варто звертати увагу на генетичну схильність. Вважається, що за наявності в обох батьків алергологічного анамнезу алергія розвивається у 50 % випадків, якщо алергічне захворювання спостерігається в одного з батьків – у 25 % випадків, у разі відсутності алергії в батьків – у 12,5 % випадків. Чинником, що погіршує ситуацію щодо АК в Україні та впливає на сенсибілізацію організму, є несприятлива екологічна обстановка: змінюються терміни цвітіння рослин та антигенні властивості пилку, як результат – знижується імунна резистентність населення.

Клінічна картина різних АК багато в чому визначається характером антигену. Серед клінічних форм АК розрізняють весняний, сінний (поліноз), скрофульозний (фліктенульозний), великопапілярний, лікарський і кон’юнктивіт, спричинений носінням контактних лінз.

Весняний кон’юнктивіт найчастіше розвивається у віці 10–20 років, супроводиться світлобоязню, свербінням, сльозотечею, в’язкими ниткоподібними виділеннями, появою на кон’юнктиві верхньої повіки густо розташованих блідо-рожевих сосочкових розростань (так званої бруківки).

Причинним фактором сінного кон’юнктивіту, як правило, є пилок рослин. Для цієї форми АК характерні свербіж, сльозотеча, набряклість і гіперемія кон’юнктиви, поява сосочків на слизовій оболонці верхньої повіки, поєднання з ринітом і катаром верхніх дихальних шляхів.

Розвиток лікарського кон’юнктивіту може бути спровокований місцевим застосуванням (у кон’юнктивальний мішок) розчинів і мазей деяких лікарських засобів (атропіну, скополаміну, пілокарпіну, дикаїну, синтоміцину, мономіцину) за умови індивідуальної непереносимості на тлі попередньої сенсибілізації до цих препаратів, а також системним застосуванням антибіотиків, нейролептиків, серцевих глікозидів, статевих гормонів.

Великопапілярний кон’юнктивіт є реакцією на тривалу наявність в оці стороннього тіла (лінзи, швів після офтальмологічних операцій), скрофульозний (фліктенульозний) – наслідком перенесеного туберкульозу легенів, бронхіальних і шийних лімфатичних вузлів (сенсибілізації тканин ока до антигенів М. tuberculosis) [1].

Згідно з рекомендаціями ВООЗ діагностика АК охоплює такі заходи:

1) обов’язкові лабораторні дослідження (клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, цитологічне дослідження виділень з очей, RW і діагностика ВІЛ-інфекції);

2) додаткові лабораторні дослідження (бактеріологічне та вірусологічне дослідження виділень з очей одноразово; біохімічне дослідження крові);

3) обов’язкове алергологічне дослідження (шкірні тести з атопічними алергенами – прік-тест, скарифікаційна проба);

4) додаткове алергологічне й імунологічне дослідження (визначення загального сироваткового IgE, визначення специфічного IgE);

5) додаткові інструментальні дослідження (кон’юнктивальні провокаційні тести; їх проводить тільки алерголог у період ремісії АК);

6) консультація алерголога, імунолога, офтальмолога, оториноларинголога.

Для оцінювання очних симптомів розроблено спеціальну шкалу Total Ocular Symptom Score (TOSS), що охоплює такі критерії, як гіперемія, свербіж, сльозотеча.

Лікування АК передбачає запобігання впливові алергену, застосування місцевих очних крапель і мазей та системних антигістамінних препаратів. За механізмом дії існує три основні групи протиалергічних засобів:

§  антигістамінні препарати;

§  мембраностабілізувальні засоби;

§  подвійного і потрійного механізму дії.

Додаткові групи: кортикостероїди, судинозвужувальні, нестероїдні протизапальні препарати [1; 3].

Серед безлічі представлених сьогодні на ринку протиалергічних препаратів із мембраностабілізувальною дією перспективними в розробленні нових схем лікування є очні краплі, що містять ектоїн. Цей останній становить похідну молекулу природної амінокислоти, яку виробляють бактерії, що живуть в екстремально суворих умовах довкілля, де ектоїн виконує функцію осморегулятора сумісних розчинних речовин [5; 6]. Механізм дії можна назвати «переважальна ексклюзія» [4; 8]. Ектоїн збільшує гідратацію поверхні, сприяє стабілізації ліпідного шару [9].

У Bitop AG (Witten, Germany) та Private Health Centre, Institute for ENT Elmshorn (Elmshorn, Germany) було проведено дослідження, мета якого полягала в оцінюванні ефективності та безпеки очних крапель з ектоїном у лікуванні пацієнтів з алергічним кон’юнктивітом порівняно з препаратом, що містить азеластин [11].

 

ДИЗАЙН І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Було проведено неінвазивне дослідження з очними краплями, які містять ектоїн, що передбачало оцінювання їхньої ефективності порівняно з очними краплями, котрі містять азеластин (NCT02131051). Дослідження здійснено відповідно до Гельсинкської декларації за умови розуміння і згоди всіх учасників. Дослідження відбувалося на базі двох німецьких клінік із червня 2010 р. по вересень 2010 р. У ньому взяли участь 50 пацієнтів (33 жінки і 17 чоловіків), їхній середній вік становив 34 роки. Обидві групи з клінічного погляду були однорідні.

Очні краплі з ектоїном містили ізоосмотичний розчин з 2 % ектоїну й 0,35 % гідроксиетилцелюлози. Допоміжні інгредієнти очних крапель – хлорид натрію, дигідрофосфат натрію дигідрат, натрію однозаміщений фосфат дигідрат і вода.

Препарат азеластину використано як препарат порівняння. Очні краплі містили 0,5 мг гідрохлориду азеластину/мл з 0,015 мг гідрохлориду азеластину в одній краплі. Допоміжні інгредієнти очних крапель – бензалконію хлорид (консервант), едетат натрію, гіпромелоза, сорбітол, гідроксид натрію і вода. Азеластин є антигістамінним препаратом нового покоління, застосовується місцево як назальний спрей або очні краплі. Його використовують для лікування алергічного кон’юнктивіту [7].

Пацієнти з «групи ектоїну» мали закапувати одну краплю препарату в кожне око чотири рази на добу, а пацієнти з «групи азеластину» – одну краплю в кожне око двічі на добу.

Тривалість лікування становила 7 днів. Пацієнтам було запропоновано щодня у вечірній час записувати у щоденники свої симптоми (разом із можливим одночасним застосуванням інших препаратів) і побічні ефекти. Тому пацієнти почали оцінювання вже після того, як препарати були застосовані. Після лікування учасники дослідження через 7 днів повернулися для огляду, під час якого було оцінено вираженість симптомів і переносимість препаратів, ефективність і дотримання режиму лікування (разом із можливим одночасним застосуванням інших препаратів, зокрема протиалергічних).

Критерії залучення і вилучення. У дослідженні взяли участь пацієнти віком від 18 до 70 років (чоловічої та жіночої статі) з підтвердженою алергією і гострими симптомами з боку очей. Діагноз алергії підтверджено на підставі позитивного ін’єкційного шкірного тесту. Критерії вилучення: вагітні та жінки, які годують груддю; особи, нездатні дати згоду на участь; пацієнти з явищами непереносимості інгредієнтів будь-якого з досліджуваних препаратів; перенесені хірургічні операції очей; супутнє лікування протиалергічними препаратами; наявність захворювань, які могли б вплинути на вихід із дослідження – згідно з оцінкою лікарів.

 

 

 

РЕЗУЛЬТАТИ

Результати лікування оцінювалися за такими очними симптомами, як свербіння, сльозотеча, кон’юнктивіт, за 8-бальною шкалою – від цілковитої відсутності симптомів (0) до наявності дуже важких симптомів (8).

Ефективність, переносимість і дотримання режиму дозування оцінювалися за шкалою від 0 («дуже добре») до 8 («погано»). Загальний висновок про переносимість та ефективність препаратів робили пацієнти, і ці дані задокументовано в їхніх щоденниках. Обидва значення оцінки ґрунтувалися на особистій думці/відчуттях пацієнтів під час використання препаратів. У той час як ефективність і переносимість оцінювали і пацієнти, і лікарі, дотримання режиму інстиляцій – винятково лікарі.

Статистичний аналіз проведено за допомогою пакета програм обробки статистичних даних SPSS версії 18.0 і SigmaPlot версії 12.0. Обидва аналізи ефективності та безпеки виконано на всій досліджуваній популяції. Описова статистика застосовувалася для кількісного звіту за основними особливостями досліджуваної популяції. Безперервні змінні вивчено для нормального розподілу за допомогою показника Колмогорова – Смирнова. Подальший аналіз проводили за допомогою тесту Манна – Уїтні, тесту Вілкоксона, або тесту Фрідмана. Рівень значущості був установлений як р <0,05 в усіх тестах.

Розподіл хворих показано на рис. 1. У цілому в дослідженні взяли участь 50 пацієнтів, з яких 43 були залучені до остаточного аналізу (31 жінка і 12 чоловіків). Середній вік пацієнтів становив 34 роки, і обидві групи з клінічного погляду були порівнянні.

Вираженість очних симптомів оцінено у вигляді окремих симптомів і як сумарну оцінку всіх очних симптомів (TOSS). Інформацію про розвиток оцінки окремих симптомів подано в табл. 1.

Таблиця 1

Розвиток значень окремих очних симптомів згідно з оцінками пацієнтів і дослідників

 

Симптом

Кон’юнктивіт

Свербіння очей

Сльозотеча

Група

Ектоїн

Азеластин

Ектоїн

Азеластин

Ектоїн

Азеластин

Оцінка d1 (пацієнт)

2,1 ± 1,84

2,05 ± 1,77

3,24 ± 1,89

2,9 ± 1,81

1,71 ± 1,35

1,9 ± 1,84

Оцінка d7 (пацієнт)

1,38 ± 1,56

2,35 ± 2,32

2,67 ± 1,91

2,75 ± 2,1

1,62 ± 1,63

1,55 ± 1,67

Значення р

p = 0,218

p = 0,885

p = 0,604

p = 0,14

p = 0,886

p = 0,357

Оцінка V1 (дослідник)

2,67 ± 0,97

3,32 ± 1,73

3,86 ± 1,93

4,05 ± 1,89

2,90 ± 1,3

2,14 ± 1,67

Оцінка V2 (дослідник)

1,71 ± 1,62

1,77 ± 1,66

2,0 ± 1,79

2,18 ± 2,17

1,38 ± 1,69

1,27 ± 1,67

Значення р

p = 0,058

p = 0,013

p = 0,008

р = 0,002

р = 0,003

p = 0,039

 

 

Симптом кон’юнктивіту істотно знизився з V1 до V2, про що свідчить зниження на 48,15 % у «групі ектоїну» (р = 0,058) і на 46,07 % у «групі азеластину» (р = 0,013). Згідно з документацією пацієнтів вираженість кон’юнктивіту зменшилася на 34,09 % у «групі ектоїну» (р = 0,218), тоді як у «групі азеластину» спостерігалося збільшення на 14,77 % (р = 0,885).

Зафіксовано значне зниження оцінки симптому свербіння очей: у «групі ектоїну» середній показник знизився на 48,15 % (р = 0,008), а у «групі азеластину» – на 46,07 % (р = 0,002). За оцінкою пацієнтів, відповідні зменшення були на 17,65 % у «групі ектоїну» (р = 0,604) і на 5,33 % у «групі азеластину» (р = 0,14).

Статистичне зменшення оцінки значення симптому сльозотечі спостерігалося також з V1 до V2: у «групі ектоїну» значення знизилося на 52,46 % (р = 0,003), а у «групі азеластину» – на 40,43 % (р = 0,039). Документація пацієнтів за симптомами сльозотечі також показала явне зниження значень (5,56 % за р = 0,886 у «групі ектоїну» і 18,63 % за р = 0,357 у «групі азеластину»).

TOSS (сумарна оцінка за такими симптомами, як кон’юнктивіт, свербіння очей і сльозотеча) значно знизилася з V1 до V2 в обох групах (р <0,001 для ектоїну, р = 0,009 для азеластину). Початкові середні значення на V1 були 9,43 ± 3,14 в «групі ектоїну» і 9,5 ± 4,22 у «групі азеластину», які знизилися з 45,96 % до 5,10 ± 4,38 у «групі ектоїну» і з 44,98 % до 5,23 ± 4,36 у «групі азеластину». Зменшення TOSS-значень, за оцінкою пацієнтів, не були статистично значущими (рис. 1).

Рис. 1. Зменшення (середнє ± стандартне відхилення) TOSS від V1 до V2 за оцінкою лікарів

Примітка: * – р<0,001.

 

За оцінкою лікарів, ефективність обох препаратів була схожа на V2, і зі значеннями 2,48 («добре») у «групі ектоїну» та 2,64 (від «добре» до «задовільно») у «групі азеластину» не було істотної різниці між групами. Загальна переносимість була оцінена як «дуже добре» і «добре» в обох групах (1,33 у «групі ектоїну» і 1,45 у «групі азеластину»), дотримання режиму дозування було порівняно добре (значення <1) в обох групах.

Щоб розрахувати, наскільки зниження симптомів від V1 до V2 відрізняється між групами, відмінності середніх значень V1 і V2 порівнювалися за допомогою U-тесту Манна – Уїтні. Як показано в табл. 2, не було ніяких статистичних відмінностей між «групою ектоїну» і «групою азеластину». Це свідчить про те, що обидві речовини працювали порівняно добре. Такий самий розрахунок було виконано для даних від пацієнтів. Тут також не було показано статистичної різниці. Подробиці наведено в табл. 3.

Таблиця 2

Співвідношення різниці окремих симптомів (середні значення) між V1 і V2 (на основі оцінок лікарів)

Симптом

Середні значення різниці між V1 і V2 у «групі ектоїну»

Середні значення різниці між V1 і V2  у «групі азеластину»

Значення р

Кон’юнктивіт

0,96

1,55

0,409

Свербіння очей

1,86

1,87

0,863

Сльозотеча

1,52

0,87

0,254

 

 

 

 

Таблиця 3

Співвідношення різниці окремих симптомів (середні значення) між d1 і d7 (на основі оцінок пацієнтів)

Симптом

Середні значення різниці між d1 і d7 у «групі ектоїну»

Середні значення різниці між d1 і d7 у «групі азеластину»

Значення р

Кон’юнктивіт

0,72

-0,3

0,42

Свербіння очей

0,57

0,15

0,73

Сльозотеча

0,09

0,35

0,826

 

 

 

Оцінка небажаних явищ (НЯ). Загалом під час дослідження було виявлено вісім НЯ (дані представлено в табл. 4). Два НЯ зафіксовано у «групі ектоїну», шість НЯ – у «групі азеластину». Два НЯ у «групі азеластину» призвели до виходу з дослідження. Жодного серйозного НЯ під час дослідження не відбулося.

 

Таблиця 4

Побічні явища

Група

Кількість

Опис

Результат

Ектоїн

2

№ 1: печіння в очах

№ 2: свербіж у горлі під час застосування

препаратів

Відновлення

Азеластин

6

№ 1–4: печіння в очах (n = 4)

№ 5: нудота

№ 6: головний біль (n = 1)

Завчасний вихід із дослідження у зв’язку з НЯ

 

 

Щоб дослідити розвиток очних симптомів протягом періоду лікування, поодинокі симптоми свербіння очей, сльозотечі, кон’юнктивіту/почервоніння очей оцінювали як дослідники, так і пацієнти. Докладну інформацію про оцінки наведено в табл. 5, 6.

Таблиця 5

Розвиток очних симптомів кон’юнктивіту (середні значення) під час дослідження (оцінки лікарів)

 

 

 

Симптом

Група

Середні

значення

V1

Середні значення V2

Середні зна­чення V3

Значення р V1 проти V2

Значення р V2 проти V3

Свербіння очей

А

3,80 ± 2,29

1,68 ± 1,84

1,00 ± 1,38|

p <0,001

p <0,001

В

2,72 ± 2,05

1,60 ± 1,63

1,48 ± 1,78

0,046

0,003

Сльозотеча

А

2,32 ± 1,95

0,76 ± 1,13

0,68 ± 0,95

0,002

p <0,001

В

1,32 ± 1,35

0,84 ± 1,37

0,64 ± 1,35

0,107

0,006

Кон’юнктивіт

А

1,80 ± 2,06

0,80 ± 1,19

0,40 ± 0,58

0,086

0,011

В

1,12 ± 1,13

0,75 ± 1,22

0,72 ± 1,21

0,094

0,383

 

 

 

 

 

Таблиця 6

Розвиток очних симптомів кон’юнктивіту (середні значення) під час дослідження (оцінки пацієнтів)

Симптом

Груп

Середні зна-

Середні зна-

Середні зна-

Значення р

Значення р

а

чення d1

чення d7

чення d14

d1 проти d7

d1 проти d14

Свербіння очей

А

2,68 ± 1,99

1,56 ± 1,58

1,48 ± 1,81

0,044

0,019

В

2,04 ± 1,93

1,48 ± 1,61

1,28 ± 1,74

0,250

0,014

Сльозотеча

А

1,24 ± 1,36

1,20 ± 1,26

0,92 ± 1,08

0,992

0,382

 

В

1,12 ± 1,36

1,30 ± 1,24

0,68 ± 1,41

0,271

0,297

Почервоніння очей

А

2,00 ± 2,02

1,12 ± 1,24

0,88 ± 1,20

0,150

0,003

 

В

1,12 ± 1,42

0,80 ± 1,32

0,84 ± 1,31

0,337

0,292

 

 

За оцінкою лікарів, усі очні симптоми, які спостерігалися, значно знизилися від V1 до V3 у групі А, в той час як у групі В зменшилися тільки симптоми свербіння очей і сльозотечі. Оцінка пацієнтами очних симптомів показала, що симптоми свербіння і почервоніння очей істотно знизилися в групі А, в той час як у групі В зменшення у вираженості симптомів з першого по 14-й день не було значним.

Підсумковий показник очних симптомів (TOSS)

Розвиток суми очних симптомів (свербіння очей, кон’юнктивіт і сльозотеча) за оцінкою лікарів зображено на рис. 2. Цим може бути підтверджено, що очні симптоми значно зменшилися від V1 до V2 (р <0,001 для групи А; р = 0,008 для групи В), а також від V1 до V3 (р <0,001 для групи А, р = 0,003 для групи В).

 

Рис. 2. Оцінка розвитку суми очних симптомів TOSS згідно з оцінкою лікарів під час дослідженння

Примітка: * – р = 0,001, р = 0,008, р = 0,003.

Розвиток загальної суми очних симптомів за оцінкою пацієнтів показано на рис. 3. Тут значне зниження за шкалою симптомів спостерігалося тільки в групі А з першого по 14-й день (р = 0,026).

 

 

Рис. 3. Оцінка розвитку суми очних симптомів TOSS згідно з оцінкою пацієнтів під час дослідження

Примітка: * – р = 0,026.

Ефективність, переносимість і дотримання режиму дозування

За рішенням лікарів, ефективність лікування була оцінена від «добре» до «задовільно» з розрахунком 2,68 ± 1,89 (група А) і 2,96 ± 1,72 (група В) на V2, а також 3,12 ± 2,11 (група А) і 2,80 ± 2,06 (група В) на V3. Між двома групами не було істотних відмінностей.

Аналогічно оцінка пацієнтами ефективності лікування була від «добре» до «задовільно» і на 7-й день (група А: 2,76 ± 1,89; група В: 2,96 ± 1,81), і на 14-й день (група А: 2,56 ± 2,00; група В: 2,44 ± 2,16) без статистичних відмінностей між групами.

 

 ВИСНОВКИ

У роботі подано дослідження ефективності та безпеки очних крапель, що містять ектоїн, порівняно із застосовуваними зазвичай фармакологічними методами лікування алергічного кон’юнктивіту Під час неінвазивного дослідження препарат, що містить ектоїн, порівнювався з препаратом, що містить азеластин.

Це дослідження було спеціально розроблено як неінвазивне дослідження, що ґрунтується на німецькому праві. Хоча такий формат забороняє рандомізацію пацієнтів, використання плацебо і «засліплення» досліджуваного препарату, він усе-таки відображає найбільш реалістичний стандарт клінічної практики. Таким чином, пацієнти були залучені незалежно від їхнього попереднього лікування і без дотримання періоду вимивання.

У дослідженні показано, що обидва препарати – і з ектоїном, і з азеластином – сприяли помітному зменшенню симптомів алергічного кон’юнктивіту протягом 7 днів. За оцінкою лікарів, такі симптоми, як кон’юнктивіт (тільки в «групі азеластину»), свербіння очей і сльозотеча, були істотно скорочені. Середнє зниження TOSS становило 45,96 % у «групі ектоїну» і 44,98 % у «групі азеластину». Ці показники також мають виразне клінічне значення.

Явне зниження очних симптомів сльозотечі і свербіння очей оцінювали пацієнти обох груп, однак ці значення не досягли значних величин. Симптом кон’юнктивіту явно (але не суттєво) знизився у «групі ектоїну», а у «групі азеластину» він став трохи меншим. У цілому TOSS, за оцінкою пацієнтів, знизилася на 19,57 % у «групі ектоїну» і на 11,81 % у «групі азеластину».

Дослідження показало, що пацієнти з алергічним кон’юнктивітом можуть безпечно застосовувати очні краплі з ектоїном. За оцінкою пацієнтів, переносимість цих препаратів була такою ж гарною, як і препаратів з азеластином. Нечисленність НЯ засвідчує дуже хороший профіль безпеки використовуваних методів лікування.

Отже, показано, що очні краплі з ектоїном є перспективною альтернативою фармакологічним препаратам із високою ефективністю і дуже хорошим профілем безпеки. Це нова можливість у лікуванні пацієнтів з алергічним кон’юнктивітом, що поєднує гарну ефективність і відсутність побічних ефектів.

 

 

Список літератури

1.   Бездетко П. А. Аллергический конъюнктивит: проблема медицинская и социальная / П. А. Бездетко // Здоровье Украины. – 2009. – № 13–14. – С. 57.

2.   Егоров Е. А. Аллергические заболевания глаз (клиника и лечение): справочное руководство / Е. А. Егоров, Н. В. Муратова. – М., 1998. – С. 14–15.

3.   Синдром «красного глаза»: практическое руководство для врачей-офтальмологов / М. А. Ковалевская, Д. Ю. Майчук, В. В. Бржеский [и др.]; под ред. Д. Ю. Майчука. – М.: Дом печати «Столичный бизнес», 2010. – С. 74–99.

4.   Arakawa T. The stabilization of proteins by osmolytes / T. Arakawa, S. N. Timasheff // Biophysical Journal. – 1985. – Vol. 47. – No. 3. – P. 411–414.

5.   Bremer E. Coping with osmotic challenges: osmoregulation through accumulation and release of compatible solutes in bacteria / E. Bremer, R. Krӓmer // Bacterial Stress Responses / ed. by G. Storz, R. Hengge-Aronis. – Washington: ASM Press, 2000. – P. 79–97.

6.   Galinski E. A. 1,4,5,6-Tetrahydro-2-methyl-4-pyrimidine carboxylic acid. A novel cyclic amino acid from halophilic phototrophic bacteria of the genus Ectothiorhodospira / E. A. Galinski, H.-P. Pfeiffer, H. G. Truper // European Journal of Biochemistry. – 1985. – Vol. 149. – No. 1. – P. 135–139.

7.    Horak F. Azelastine nasal spray for the treatment of allergic and nonallergic rhinitis / F. Horak, U. P. Zieglmayer // Expert Review of Clinical Immunology. – 2009. – Vol. 5. – No. 6. – P. 659–669.

8.   Impact of compatible solutes on the mechanical properties of fibronectin: a single molecule analysis / Y. Oberdӓrfer, S. Schrot, H. Fuchs, E. Galinski, A. Janshoff // Physical Chemistry Chemical Physics, 2003. – Vol. 5. – No. 9. – P. 1876–1881.

9.   The effect of compatible solute еctoine on the structural organization of lipid monolayer and bilayer membranes / R. K. Harishchandra, S. Wulff, G. Lentzen, T. Neuhaus, H.-J. Galla // Biophysical Chemistry. – 2010. – Vol. 150. – No. 1–3. – P. 37–46.

10.            Topical treatments based on еctoine, a novel, nondrug, extremophile-based substance, relieves allergic rhinoconjunctivitis symptoms in patients in an environmental eexposure chamber model / A. Bilstein, A. Salapatek, P. Patel, G. Lentzen // Proceedings of the 30th Congress of the European Academy of Allergy and Clinical Immunology (EAACI ‘11), June 2011.

11.            Werkhӓuser N. Treatment of Allergic Rhinitis with Ectoine Containing Nasal Spray and Eye Drops in Comparison with Azelastine Containing Nasal Spray and Eye Drops or with Cromoglycic Acid Containing Nasal Spray / N. Werkhӓuser, A Bilstein, U. Sonnemann // Journal of Allergy. Published 1 June 2014.